Биотопливо

СР УКР. МОВА II_kurs_I_ta_II_sem



 

Українська мова

ІІ курс ІІІ-ІV семестр

САМОСТІЙНА РОБОТА №1

ПРАВОПИС ЧАСТОК НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ. ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Вправа 1

Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання за допомо­гою відповідних правил

1. Тут, у яругах, по снігу ще (не) ходжено… 2. Згодом дістає бо­рошно, місить тісто, збираючись у киплячому баранячому жирі го­тувати борцоки — їжу хоч і (не) хитру, зате смачну. 3. (Ні) коли собі (не) зізнаюсь, що помилилась. 4. Ці люди наділені (не) вигаданою, а реальною магією. 5. В одноманітних рухах сніжинок-танцюристок від­чувалась (не) показна краса, проста гармонія, проте водночас у красі та гармонії снігового танцю вгадувалась прихована погроза, пришестя чо­гось (не) минучого й (не) відворотного, від чого (не) сховаєшся, а му­сиш уповні спізнати його навалу. 6. Дід зводиться з колоди на причіл­ку хати і, в одній руці тримаючи (не) долатану саджалку, другу кладе на твою теплу голову, гладить шкарубкою долонею, що дере так, наче дубова кора. 7. — Ще мати її жива, тільки (не) дочуває, славна така… 8. (Не) вже і я маю причетність до цього космосу, (не) вже і моє життя складає частку людського космосу. 9. У підлітковому віці процес фор­мування, як і процес оформлення, ще (не) закінчений, остаточний об­раз має постати (не) (в) довзі. 10. Кожна людина — це (не) написаний роман, та чи про всіх напишеш? 11. Сам на себе став (не) схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік (на) (ні) (що) (Із творів Є. Гуцала).

Вправа 2

Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання за допомо­гою відповідних правил

 

(Ні) хто її (не) побачить (ні) где і (ні) (з) ким, усе за роботою та по господарству, цілий день рук (не) поклада (Г. Квітка-Основ’янен-ко). 2. Отакі тепер козаки на світі… (Ні) (на) (що) переведеться Запо­рожжя (С. Васильченко). 3. (Ні) яких вагань і компромісів (З. Тулуб). 4. Двадцять вісім літ прожив Ігор, а (ні) коли (не) носив за пазухою каменюк, (ні) (на) кого (не) нападав тишком (Ю. Шовкопляс). 5. Був собі хазяїн заможненький, була й скотина, було і усяке господарство, а тепер звівся чоловік (ні) (на) (ві) (що)! (Г. Квітка-Основ’яненко). 6. Кобзарю, знаєш, нелегка епоха — оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень — безліч. Тиші — (ані) трохи (Л. Костенко). 7. (Не) буде з таких хазяїнів добра; переведуться (ні) (на) (се) (ні) (на) (те) (Г. Квіт-ка-Основ’яненко). 8. І жаль, коли б до квітня (не) дожив Мій жовтий день, що завжди трохи недо. (В. Балдинюк). 9. (Ні) (в) (який) час (ні) (за) (яких) обставин (ні) (хто) й (ні) (що) (не) примусить його (ні) (чого) робити попри власного бажання чи переконань. 10. (Ні) чим (не) помежовані рядки пливуть перед очима, розпливаються навсібіч, як люд у низинах Личаківської (А. Содомора). 11. Життя (не) має ціни, а воля дорожча за життя (Народна творчість).

Вправа 3

Перепишіть, розкриваючи дужки, поясніть написання за допомо­гою відповідних правил

 

1. Бійці (не) хтували (не) безпекою, рвалися вперед (І. Ле). 2. За торішню ціну я (ні) (за) (що) на світі [не працюватиму] (М. Кро-пивницький). 3. Молода, (не) витрачена сила хвилею вдарила в груди (М. Коцюбинський). 4. Ідуть же люди в Оренбурзькі степи, покупили там за поміччю банку землі (ні) (по) (чому) (І. Карпенко-Карий). 5. (Ні) (за) (що) не відповідає. 6. (Ні) (се) (ні) (тницю) плеще мій язик, та що вдію з язиком? (Є. Гуцало). 7. Йому було якось соромно, (ні) яково че­рез те, що от він, такий молодий, такий ще порівняно (не) вправний, став відомим усьому світові, тоді як його вчителя знає тільки оце ма­леньке сонне місто на березі теплого моря (П. Загребельний). 8. Це ді­єслово (не) дійсного способу, а умовного. 9. Хоч архітектурна осно­ва, внутрішнє оформлення Софії Київської зберегли свій первісний ви­гляд, та це (не) означає, що інтер’єр собору залишився (не) (до) тор­каним (За Д. Степовиком). 10. До любої (не) боги (не) має далекої до­роги. 11. На тобі, (не) боже, що мені (не) гоже (Народна творчість).

Вправа 4

Напишіть не зі словами разом або окремо і поясніть їх правопис

 

Не/вблаганний, не/густо, нс/в’янучии, не/краще, не/врожай, не/жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби, не/йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний, не/далеко, не/спроста, не/доречно, не/абиякий, не/білений, не/густо, не/доліт, не/дорого, а дешево, не/довиконати, не/охота, не/мій, не/дев’ятий, не/раз, не/досить, не/спритний, не/істотно, не/з’ясоване досі питання, не/там, не/переконливий, ніде не/знаний, не/активний.

Вправа 5

Прочитайте текст. Визначте тему, ідею, запропонуйте власну назву (письмово). Зробіть синтаксичний розбір останнього речення, побудуйте його схему

Материнський образ України являється дітям з любові, встає з сивих туманів віків, з синяви неба і золотавих надвечір’їв, з вишневого цвітіння і калинової задуми. То випливає на небо нашої вічності дане – одне слово, як сонце – Мати! – і купається в сльозі, і возроджується з сльози, і світить у сльозі веселковими барвами дитинної ніжності: Матір, Мама, Мамунця, Мамуся, Мамуня, Мамця, Мамочка, Мамонька, Матіночка, Матінка, Матуся, Матусенька, Неня, Ненька, Ненечка…

Материнський образ України світить через вічність із ясних зір і свічада тихих вод і в усій земній красі та зболеній печалі відбивається на блакиті небес.

Материнський образ України встає з полинових степів і глибокої чорноземної скиби, як брова, зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає небосяжно на повний зріст із карпатських верховин.

Стоїть на землі Мати, вища і святіша від усіх богинь.

Стоїть справіку босоніж на розпуттях велелюдних Мати і не впаде від громів, блискавиць і буреломів, бо рідна земля дає їй силу, а небо посилає благословення (Ярема Гоян).

 

 

 САМОСТІЙНА РОБОТА №2

СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ

Завдання 1. Пригадайте прислівя і приказки про «силу» слова. Створіть скарбничку прислів’їв, приказок та крилатих висловів на задану тему.

Завдання 2. Підготуйте повідомлення на тему: “Значення ораторського мистецтва для професійної діяльності юриста.

Завдання 3. Напишіть роздум з приводу афоризму Марка Туллія Цицерона: По-справжньому красномовний той, хто про звичайні явища висловлюється просто, про великі – велично, а про посередні – стримано.

Завдання 4. Поповніть скарбничку вікової мудрості слова висловлюваннями еліти всесвітнього афоризму про красномовство. З’ясуйте значення наведених цитат (письмово).

1. Риторика – це сад, який дає більше квітів, ніж плодів (Адріан Декурсель);

2. Коли ти говориш неправильно, то це погано не тільки саме по собі, але й душі шкодить (Платон);

3. Красномовство має бути приємним і змістовним, та потрібно, щоб це приємне, в свою чергу, походило від істинного (Блез Паскаль);

4. Багато говорити і багато казати – не одне і те ж (Софокл);

5. Довга промова не просуває справи, так само, як і довга сукня не допомагає йти (Шарль Моріс де Талейран);

6. Гравець не так досконало володіє м’ячем, як оратор – душею людини (Феофан Прокопович);

7. Поетами народжуються, ораторами стають (Марк Туллій Цицерон);

8. Всі хороші актори розпочинали свою діяльність як погані оратори (Ралф Уолдо Емерсон);

9. Пристрасті – це оратори серед юрби (Антуан де Рівароль).

Завдання 5

Словниковий диктант.

Запишіть подані складні іменники.

Гори(цвіт), перекоти(поле), стоп’ятдесяти(річчя), пів(години), полу(мисок), лікар(еколог), купівля(продаж), Свят(вечір), віце(президент), чар(зілля), теле(апаратура), міні(маркет), екс(чемпіон), супер(шоу), світло(водо)лікування, Убий(вовк), 18(річчя).

Завдання 6

Введіть подані складні іменники в речення.

Батько-мати, хліб-сіль, член-кореспондент, прем’єр-міністр, автострада, піваркуша.

Завдання 7

Поясніть правопис поданих складних іменників (письмово)

Тепло-й гідроелектростанції, вид-во, максі-спідниця, генерал-лейтенант, козир-дівка, магнітолог-астроном, напівавтомат, пів’яблука, полукіпок, пів-Європи, сторіччя, Перебийніс, лісостеп.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №5

ПУНКТОГРАМИ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ

Завдання 1

Перепишіть заздалегідь записаний на дошці текст, членуючи його на речення та розставляючи розділові знаки. У кожному з речень підкресліть граматичну основу.

Нехай ніхто не половинить твоїх земель не розтина бо ти єдина Україно бо ти на всіх у нас одна і козаки й стрільці січові за тебе гинули в полях у небе­сах сузір’я Лева нам світить на Чумацький Шлях стражденна чаєчко-небо­го єди­ні два твої крила виходим нене у дорогу аби ти вільною була (Д.Чередниченко).

Завдання 2

Перепишіть речення, поставте, де треба, тире між підметом і присудком, поясніть правила вживання тире між підметом і присудком.

1. Забути () себе дурити. 2. Жити мені без праці () значить не жити! 3. Добро і лихо () світло й темнота. 4. Життя без книги () хата без вікна. 5. Ненависть і любов () неначе крила (3 творів Д. Павличка). 6. Ці квіти () спогади про світлі дні (Б. Олійник). 7. Вік прожити () не ниву пройти гомінливу (А. Малишко). 8.Яке то щастя () свій народ у світлі бачити (Д. Павличко). 9. І кожен фініш() це, по суті, старт (Л. Костенко). 10. Була ти () наче золота царівна у зоря-

нім вінку на темних косах (Леся Українка). 11. П’ятдесят () це полудень віку.12. Він () учень нашого класу. 13. Кохати () нові землі відкривати () нюанси нові і відтінки нові (І. Драч).

 Завдання 3

Перепишіть речення, ставлячи, де треба, тире. Обґрунтуйте, чому, незважаючи на однакову будову, в одних реченнях є тире, а в інших немає.

1. Наша ціля людське щастя і воля (І. Франко). 2. Вечір зимовий, зоряний (Марко Вовчок). 3. Я вільна! Я вільна, як вода! (Леся Українка). 4. Степ широкий то ж мій сват. Шабля, люлька вся родина. Сивий коник то ж мій брат (Народна творчість). 5. Осінь _____така мила, осінь славна (П. Тичина).6. Море Шевченкової поезії то частина океану народної пісні (П. Федченко).7. Говорити не горох молотити (Народна творчість).

 Завдання 4

Перепишіть речення, розставивши потрібні розділові знаки, підкресліть однорідні члени речення, поясніть пунктограми. Замість крапок вставте пропущені букви.

1. Ро..плелись ро..хлипались ро..пались наче коси вересневі дні. 2. Моя п..чаль тебе не пон..волить а тільки радісний ро..будит.. щем. 3. Я пр..горнусь до тебе серцем і неб..сами пл..чима пагорбів рідних і доріг поясами. 4. Ти пахн..ш як листя в..сняне як дитинство моє полотняне як тепла малинова сте..ка як мам..на срібна с..режка. 5. Нема щ..та ні рем..ня ні списа нема шолома ні м..ча-булата (3 творів Д. Павличка). 6. В нас гуляє квіт..нь у полі насуває зливу поволі ро..сіває зерна рясні промітає сте..ку в..сні. 7. Не заздрю нищим і духовно вбогим і хитро ситим в со..ній тишині (3 творів А. Малишка). 8. Очі ро..крила конвалія біла і в дивува..ні застигла зомліла. 9.Сонце погасне і ніч пр..летит.. з чарами сріблом красою. 10. Хотів би я піти через ліси др..мучі через річки яри і кручі (3 творів

Б. Олійника).

 Завдання 5

Перепишіть речення, виділіть порівняльні звороти, де треба, комами.

Поясніть.

1. Знову місяць пливе ніби біла розчахнута скрипка (Г. Лютко). 2. Я оживаю знов у полі як сміх як пісня як туман (Г. Лютко). 3. Вітер теплий, вітер дужий налетів як буря з півдня (Б. Олійник). 4. Повітря неначе прозорий граніт (Д. Павличко). 5. Я мав думки міцні мов корені (Д. Павличко). 6. Христя крутилась як муха в окропi (Панас Мирний). 7. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (І. Нечуй-Левицький).

 

Завдання 6

Перепишіть, розставте розділові знаки в реченнях із звертанням, поясніть пунктограми.

1. Буяйте цвітом степові широти Дзвени світами славо козаків (Яр Славутич).2. Не забув я о люди нічого (Г. Лютий). 3. Слава тобі великий Каменяре праця твоя не стихне ні на мить (Д. Павличко). 4. За кого ж ти розіп’явся Христе Сине Божий за нас бідних чи за слово істини (Т. Шевченко). 5. О земле втрачена явися бодай у зболеному сні. 6. Народе мій до тебе я ще

верну як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям.7. Верни до мене пам’яте моя нехай на серце ляже ваготою моя земля з рахманною журбою (З творів В. Стуса). 8. Чаклує вже весна; так зеленій же луже землице розцвітай усе живе радій (Г. Дущак). 9. Гей ви грізні чорні хмари Я на вас збираю чари (Леся Українка). 10. За рідну мову я о Господи турбуюсь щоб не загинула у течії віків (В. Єфанів). 11. Мій друже дорогий ми довго ждали і теж співали ворогу назло (Д. Павличко).

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №4

ПУНКТОГРАМИ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ

Завдання 1

 Із поданими словами і словосполученнями складіть речення.

Притому — при тому, якже — як же, щоб — що б, якщо — як що, зате — за те, таж — та ж, теж — те ж.

Завдання 2

Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки; поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини Грім визріває в ложі ти шини… 2. Життя росте лишень з любові Лишень краса людей навчає жить. 3. Крізь вікна книг свободи світло ллється Майбутнього видніє далина (З те. Д. Павличка). 4. Добрий все бачить лиш добре Підлий лиш підле у других (Фр.). 5. Цвітуть сади біліють хати А на горі стоять палати Неначе диво (Шевч,). 6. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото. 7. Учись на старість буде як знахідка (Нар. те.). 8. Законів боротьби нікому не зламати Закони материнства не перемінить (Тич.). 9. Закон життя злякатися — кінець.

10. Історії ж бо пишуть на столі Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

11. Розкажу тобі думку таємну Дивний здогад мене обпік Я залишуся в серці твоєму На сьогодні, на завтра, навік (3 те. Л. Костенко).

12. Найогидніші очі порожні Най грізніше мовчить гроза Най нікчемніші дурні вельможні Найпідліша брехлива сльоза (Сим.). 13. Поглянь народ твій — раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. 14. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (3. те. О. Олеся). 15. Проминуло за весною літо Все навколо золотом повите (Заб.). 16. Побачив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 17. Вже темна осінь надійшла Зів’ялий лист паде По листю повагом до нас Грізна зима іде (Вороб.). 18. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева стомлено спустили листя (Збан.). 19. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (Стельм.). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б’є джерело (Мол.).

Завдання 3

Утворіть з наведених простих речень усі можливі різновиди складних безсполучникових речень. Визначте смислові відношення між їх частинами; поясніть розділові знаки.

І. Серце забилося радісно. Ми під’їжджали до моря. 2.Пройшло літо. Настала осінь. 3. Достиглі хліба шумлять повним колосом. Селяни зберуть багатий урожай. 4. Продержало з тиждень морозом. Земля заклякла, як кістка. 5. День обіцяє бути погожим. На небі ні хмариночки, ні плямочки. 6. Кожний має усвідомити необхідність дбайливого ставлення до природи. Тоді її можна буде зберегти для майбутніх поколінь. 7. Несподівано заграв баян. На другому кінці села почулася весела пісня.

Завдання 4

Визначте синтаксичну роль виділених іменників.

Слово – найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі… Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити ЛЮДИНУ.

(В.Сухомлинський)

Завдання 5

Поясніть значення фразеологізмів.

Стояти на слизькій стежці, чекати як манни небесної, хід конем, усіма правдами й неправдами, узяти в шори, діставати по шапці, збити на манівці, мертва буква.

Завдання 5

Вибірково-розподільний диктант. Виписати в першу колонку слова, які пишуться з великої літери, а в другу – з маленької.

Браунінг (пістолет), українець, полтавець, ріо-де-жанейро, імператор, німфа, біловезька пуща, нестор літописець, майдан незалежності, заслужений діяч мистецтв, новий рік, семирічна війна, рентген (апарат), шевченкіана, шевченківський стиль, софійський собор, королівство бельгія, конституція україни, поема енеїда, гельсінська спілка, співдружність незалежних держав.

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА №5

СТВОРЕННЯ ВЛАСНИХ ВИСЛОВЛЮВАНЬ

 

Розкрити зміст тези і  створити власне висловлювання, дотримуючись структури і використовуючи спеціальну лексику (номер студента у списку відповідає номеру теми)

1. Яка людина, така в неї мова

2. Помилятися – людяно, пробачати – божественно (О. Поп)

3. …я б просила у цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:

люде будьте взаємоввічливі (Л. Костенко)

4. Слово – це свідок історії, свідок часу (П. Мовчан)

5. Півмисль і півслово огромне й убоге (М. Бажан)

6. Немає мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина (М. Рильський)

7. Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко)

8. Гострим словом, як і мечем, треба користуватися обережно?

9. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову (Л. Кос­тенко)

10. Коли чоловік не має мови, то не має він імені також (П. Загребельний)

11. Найбагатший той, хто володіє рідною мовою (В. Голобородько)

12. До людей – по розум, до мами – по серце

13. За науку – цілуй батька й матір у руку

14. Хто матір забуває, того Бог карає

15. Не той, товариші, товаришу товариш, хто при товаришах товаришу товариш, а той, товариші, товаришу товариш, хто й без товаришів товаришу товариш

16. Рада б мати для дітей небо прихилити та зорями вкрити”; “Рідної матері слівце – як літнє сонце: бо хоча й єсть не раз на світі хмарненько, а все-таки від нього тепленько

17. Чого не дала мама, того не купиш і в пана

18. Якщо людина слідкує за своїм здоров’ям, тоді важко знайти лікаря, який знав би краще, що корисно для її здоров’я? (Сократ).

19. Найперший обов’язок того, хто бажає бути здоровим, — очистити повітря навколо себе (Ромен Роллан).

20. Ніщо не коштує так дешево і ніщо не цінується нами так дорого, як ввічливість (Мігель де Сервантес Сааведра).

21. Завжди потрібно прощати: того, хто кається – заради нього самого, того, хто не кається – заради самого себе (Марія Ебнер-Ешенбах).

22. Слово – одяг всіх фактів, всіх думок (М. Горький).

23. В кожному слові безодня простору, кожне слово необ’ємне (М.Гоголь).

24. Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько

25. Любо й неньці, як дитина в честі

 

Твір (попри те, що саме слово передає очевидний творчий, вільний характер процесу) має чітку структуру й будується за стрункою схемою: вступ, основна частина, висновок. Твір-роздум – особливий текст, будова якого визначена закона­ми логіки. 

Структура твору-роздуму:

1.Теза

2. Аргументи.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

5. Висновок.

Середня частина може варіюватися: або по­даємо одразу всі аргументи (мінімум два), або по одному, наводячи після кожного приклад. Тоді схема твору матиме такий вигляд:

1.Теза.

2. Перший аргумент.

3. Приклад з літератури чи інших видів мистецтва.

4. Другий аргумент.

5. Приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.

6. Висновок.

Слід наголосити на логічному зв’язку всіх елементів структури: аргументи доводять тезу, приклади підтверджують правильність аргу­ментів. Це означає, що коли висунути дві тези, то потрібно аргументувати кожну з них двома дока­зами й до кожного добирати приклади. Тут неважко й заплутатися. Тож треба намагатися чітко й лаконічно викладати свої думки.

Важливо звернути увагу на такі моменти: наявність усіх названих елементів структури, пов’язаність їх (тезі відповідають ар­гументи, приклади й висновок) і використання спеціальних слів та виразів, потрібних для кож­ної частини тексту. Формулюючи  те­зу, візьміть до уваги таке:

 теза є;

   вона розташована на початку твору;

 вона сформульована чітко;

  у ній є конструкції, які виражають власну думку.

До прикладів, аргументів та висновку вимоги такі:

 аргументи містяться після тези та відповіда­ють їй;

 аргументів мінімум два (!);

  приклади йдуть після аргументів і відповіда­ють їм;

   прикладів мінімум два (!): один із художньої літератури чи інших видів мистецтва та один з історії, суспільно-політичного чи власного життя;

    висновок міститься після прикладів і відповідає тезі;

   використані спеціальні слова й вирази, які по­трібні для аргументації, наведення прикладів та ви­сновку (див. таблицю нижче) 

 Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі

Теза

Я думаю, …

Я вважаю, …

Мені здається, що …

На мою думку, …

На моє переконання, …

Моя точка зору на цю проблему така: …

Аргументи

Я так вважаю, тому що …

Чому я так думаю? Тому що …

Аргументом на користь моєї думки мо­же бути те, що …

До того ж …

Довести своє твердження я можу такими аргументами:

по-перше, …, а по-друге, …

На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …

Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …,

а по-друге, …

Хоч моя думка, можливо, видається див­ною, спробую переконати вас такими аргумен­тами: …

Приклади

Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …

На згадку приходить герой …

У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір

Яскравим прикладом саме такого ро­зуміння … особисто для мене є …

Проблема … є дуже актуальною, тому бага­то прикладів її розв’язання дає саме життя.

Говорячи про … , не можна не згадати …

Повертаючись до думки про … , можу наве­сти такий приклад: …

Як я вже зазначав, … Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …

Тема мого роздуму порушується у творі … . Там …

Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору …

Історія також дає багато прикладів … Один із них – …

Згадаймо постать видатного … Захоплює його …

Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …

Хочу навести приклад із власного життя …

ВисновокОтже, можна дійти висновку, що …

Підсумовуючи, можна зазначити: …

Таким чином, можна зробити висновок, що …

Отже, бачимо, що …

На завершення свого роздуму підсумую: …

Вирази для зв’язку думок

По-перше, по-друге, …

Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …

Як я вже стверджував, …

Як уже зазначалося, …

Як можна побачити, …

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *